Путін заявив про готовність у шість разів збільшити експорт газу до Китаю

Путін заявив про готовність у шість разів збільшити експорт газу до Китаю

Росія та Китай близькі до узгодження будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» потужністю, аналогічною до зруйнованої магістралі «Північний потік» до Німеччини. Про це заявив президент Росії Володимир Путін за підсумками зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном у Москві.

 

За словами Путіна, проектована потужність газопроводу через Монголію - 50 мільярдів кубометрів на рік. Це близько до проектної потужності Північного потоку, який працював до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

 

Сукупний обсяг постачань російського газу до 2030 року, за оцінкою російського президента, має становити 98 мільярдів кубометрів. Якщо йдеться про річний обсяг, то експорт газопровідного газу, за розрахунками Москви, має зрости майже в 6,5 разів порівняно з уже рекордними обсягами 2022 року. Тоді вони становили 15,5 мільярда.

 

Це відбувається на тлі різкого скорочення постачання до Європи. За розрахунками «Відомостей», експорт до європейських країн у 2022 році міг скоротитися рівно вдвічі - зі 174,7 до 85,5 з половиною мільярда кубометрів. Це сталося через розрив двосторонніх угод між Москвою та країнами ЄС, сторони звинувачували у цьому одне одного.

 

Роботі газопроводів до Китаю можуть перешкодити введені в лютому проти Росії санкції США, - звернула увагу газета "Комерсант". У рамках чергового санкційного пакету Москві було заборонено постачати турбіни, що використовуються для прокачування газу, і велика кількість критичних деталей до них. Російські компанії активно шукають нових постачальників у Китаї та Ірані та скуповують турбіни на вторинному ринку, але поки що не можуть замінити постачання з Європи та США, розповіли співрозмовники видання.

 

Візит Сі Цзіньпіна до Москви пройшов через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Кремль намагається отримати підтримку Пекіна у протистоянні в Україні та з країнами Заходу, проте Китай утримується від прямої публічної підтримки Росії.

 

На виході до преси після завершення візиту Сі до Москви він знову не говорив про підтримку Росії у війні з Україною. Путін у свою чергу заявив, що готовий керуватися планом Пекіна щодо мирного процесу (документ, зокрема, закликає припинити вогонь та розпочати мирні переговори, але не містить конкретних пропозицій як це зробити).

 

У ході візиту було підписано декілька документів, головним чином про економічне співробітництво. У політичному документі «про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії» сказано, що «відносини між Росією та Китаєм, не будучи військово-політичним союзом... перевершують таку форму міждержавної взаємодії» і при цьому «не спрямовані проти третіх країн». У документі також міститься звичайна для Москви та Пекіна риторика про неприйняття «нав'язування однією державою іншим державам своїх цінностей». Російська сторона також зобов'язалася «зацікавлено вивчити Глобальну цивілізаційну ініціативу», висунуту днями Сі Цзіньпіном.

 





Росія та Китай близькі до узгодження будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» потужністю, аналогічною до зруйнованої магістралі «Північний потік» до Німеччини. Про це заявив президент Росії Володимир Путін за підсумками зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном у Москві.

 

За словами Путіна, проектована потужність газопроводу через Монголію - 50 мільярдів кубометрів на рік. Це близько до проектної потужності Північного потоку, який працював до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

 

Сукупний обсяг постачань російського газу до 2030 року, за оцінкою російського президента, має становити 98 мільярдів кубометрів. Якщо йдеться про річний обсяг, то експорт газопровідного газу, за розрахунками Москви, має зрости майже в 6,5 разів порівняно з уже рекордними обсягами 2022 року. Тоді вони становили 15,5 мільярда.

 

Це відбувається на тлі різкого скорочення постачання до Європи. За розрахунками «Відомостей», експорт до європейських країн у 2022 році міг скоротитися рівно вдвічі - зі 174,7 до 85,5 з половиною мільярда кубометрів. Це сталося через розрив двосторонніх угод між Москвою та країнами ЄС, сторони звинувачували у цьому одне одного.

 

Роботі газопроводів до Китаю можуть перешкодити введені в лютому проти Росії санкції США, - звернула увагу газета "Комерсант". У рамках чергового санкційного пакету Москві було заборонено постачати турбіни, що використовуються для прокачування газу, і велика кількість критичних деталей до них. Російські компанії активно шукають нових постачальників у Китаї та Ірані та скуповують турбіни на вторинному ринку, але поки що не можуть замінити постачання з Європи та США, розповіли співрозмовники видання.

 

Візит Сі Цзіньпіна до Москви пройшов через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Кремль намагається отримати підтримку Пекіна у протистоянні в Україні та з країнами Заходу, проте Китай утримується від прямої публічної підтримки Росії.

 

На виході до преси після завершення візиту Сі до Москви він знову не говорив про підтримку Росії у війні з Україною. Путін у свою чергу заявив, що готовий керуватися планом Пекіна щодо мирного процесу (документ, зокрема, закликає припинити вогонь та розпочати мирні переговори, але не містить конкретних пропозицій як це зробити).

 

У ході візиту було підписано декілька документів, головним чином про економічне співробітництво. У політичному документі «про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії» сказано, що «відносини між Росією та Китаєм, не будучи військово-політичним союзом... перевершують таку форму міждержавної взаємодії» і при цьому «не спрямовані проти третіх країн». У документі також міститься звичайна для Москви та Пекіна риторика про неприйняття «нав'язування однією державою іншим державам своїх цінностей». Російська сторона також зобов'язалася «зацікавлено вивчити Глобальну цивілізаційну ініціативу», висунуту днями Сі Цзіньпіном.