Францію звинуватили у гальмуванні плану ЄС щодо поповнення боєприпасів для України - ЗМІ

Францію звинуватили у гальмуванні плану ЄС щодо поповнення боєприпасів для України - ЗМІ

У середу Францію звинуватили в тому, що вона гальмує плани Європейського Союзу щодо поповнення запасів артилерійських снарядів для України своєю вимогою, щоби боєприпаси вироблялися всередині блоку.

 

Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на європейські джерела.

 

За даними джерел, Париж хоче отримати гарантії того, що угода про спільну закупівлю озброєнь вартістю 2 мільярди євро піде на користь лише фірмам, які базуються на ЄС.

 

Ця вимога прозвучала під час переговорів про нову схему під керівництвом Брюсселя щодо закупівлі одного мільйона 155-міліметрових артилерійських снарядів для посилення постачання до Києва та поповнення виснажених національних арсеналів.

 

Згідно з цією схемою, країни-члени отримають грошові стимули для централізації та координації закупівель між собою, сподіваючись розмістити досить великі замовлення, щоб переконати виробників озброєнь збільшити обсяги виробництва.

 

Французькі чиновники стверджують, що лише оборонні компанії, які базуються в ЄС, повинні мати доступ до нових прибуткових контрактів.

 

Критики французьких вимог попереджають, що це може уповільнити підтримку України, оскільки виробничі потужності можуть бути легко доступними за межами ЄС.

 

"Багато країн-членів ЄС висловили думки, відмінні від французької", - сказав один із дипломатів ЄС.

 

"Якщо ми хочемо діяти негайно, а це необхідно, дуже важливо допустити до схеми компанії із країн, які не входять до ЄС", - зазначив він.

 

"Париж явно віддає перевагу витратам ЄС на власну промисловість, а не на підтримку України", - додало європейське джерело.

 

Досі країни ЄС надали Україні лише 350 тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, яких Київ потребує більше для утримання лінії оборони та початку очікуваного весняного контрнаступу.

 

Наразі Брюссель відшкодував своїм країнам-членам 450 мільйонів євро за цю допомогу, за оцінною вартістю 1285 євро за снаряд.

 

За даними західної розвідки, ЗСУ щодня випускають приблизно 6 тисяч артилерійських снарядів, тоді як Росія – 20 тисяч на день – стільки ж виробляють європейські оборонні компанії щомісяця.

 

Хоча Україна підтримала плани ЄС спільно закупити один мільйон снарядів, міністр оборони України Олексій Рєзніков минулого тижня попередив, що цього буде замало для боротьби з російським вторгненням.

 

На зустрічі міністрів оборони ЄС Рєзніков заявив, що Україні потрібно щонайменше 100 тисяч 155-міліметрових снарядів щомісяця, щоб зменшити дефіцит на полі бою.

 

У середу країни ЄС все ще сперечалися щодо остаточної угоди щодо закупівлі достатньої кількості снарядів для України.

 

Початкова пропозиція передбачала виділення 1 мільярда євро із бюджету ЄС для відшкодування видатків країнам-членам, які можуть негайно передати Україні боєприпаси зі своїх запасів.

 

Ще 1 мільярд євро з фінансової скарбниці блоку буде використано для спільної закупівлі нових боєприпасів на відкритому ринку, сподіваючись на те, що великі замовлення означатимуть нижчу ціну за снаряд.

 

Британія та інші союзники НАТО, які не є членами ЄС, приватно висловлювали занепокоєння, що централізовані закупівлі озброєнь Брюсселем можуть створити бюрократичні бар'єри в Альянсі та загрожувати оперативній сумісності.

 

Подібні побоювання були висловлені під час переговорів ЄС щодо спільних закупівель, але Франція, як то кажуть, відмовилася відступити на тій підставі, що вона прагне більшої "стратегічної автономії" для ЄС.

 

Греція та Кіпр, за словами джерела, підтримали пропозицію Франції не допускати до участі у схемі закупівель компанії з країн, які не є членами ЄС, щоб не допустити турецькі фірми до участі у тендерах на одержання контрактів.

 

Норвегія може стати єдиною країною, яка не входить до ЄС, якій дозволено виробляти боєприпаси для цієї схеми, оскільки вона є членом Європейського оборонного агентства, яке координуватиме закупівлі.

Остаточна угода має бути підписана пізніше цього місяця на саміті у Брюсселі.

 

Як повідомлялося, ЄС може використати короткостроковий інструмент спільних закупівель зброї з бюджетом у 500 мільйонів євро для прискорення промислового виробництва необхідних Україні 155-міліметрових боєприпасів.

 

Нагадаємо, 8 березня у Стокгольмі міністри оборони країн ЄС домовилися прискорити постачання артилерійських снарядів та закупити більше боєприпасів для допомоги Україні, але ще мають вирішити, як втілити ці плани в життя.

 





У середу Францію звинуватили в тому, що вона гальмує плани Європейського Союзу щодо поповнення запасів артилерійських снарядів для України своєю вимогою, щоби боєприпаси вироблялися всередині блоку.

 

Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на європейські джерела.

 

За даними джерел, Париж хоче отримати гарантії того, що угода про спільну закупівлю озброєнь вартістю 2 мільярди євро піде на користь лише фірмам, які базуються на ЄС.

 

Ця вимога прозвучала під час переговорів про нову схему під керівництвом Брюсселя щодо закупівлі одного мільйона 155-міліметрових артилерійських снарядів для посилення постачання до Києва та поповнення виснажених національних арсеналів.

 

Згідно з цією схемою, країни-члени отримають грошові стимули для централізації та координації закупівель між собою, сподіваючись розмістити досить великі замовлення, щоб переконати виробників озброєнь збільшити обсяги виробництва.

 

Французькі чиновники стверджують, що лише оборонні компанії, які базуються в ЄС, повинні мати доступ до нових прибуткових контрактів.

 

Критики французьких вимог попереджають, що це може уповільнити підтримку України, оскільки виробничі потужності можуть бути легко доступними за межами ЄС.

 

"Багато країн-членів ЄС висловили думки, відмінні від французької", - сказав один із дипломатів ЄС.

 

"Якщо ми хочемо діяти негайно, а це необхідно, дуже важливо допустити до схеми компанії із країн, які не входять до ЄС", - зазначив він.

 

"Париж явно віддає перевагу витратам ЄС на власну промисловість, а не на підтримку України", - додало європейське джерело.

 

Досі країни ЄС надали Україні лише 350 тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, яких Київ потребує більше для утримання лінії оборони та початку очікуваного весняного контрнаступу.

 

Наразі Брюссель відшкодував своїм країнам-членам 450 мільйонів євро за цю допомогу, за оцінною вартістю 1285 євро за снаряд.

 

За даними західної розвідки, ЗСУ щодня випускають приблизно 6 тисяч артилерійських снарядів, тоді як Росія – 20 тисяч на день – стільки ж виробляють європейські оборонні компанії щомісяця.

 

Хоча Україна підтримала плани ЄС спільно закупити один мільйон снарядів, міністр оборони України Олексій Рєзніков минулого тижня попередив, що цього буде замало для боротьби з російським вторгненням.

 

На зустрічі міністрів оборони ЄС Рєзніков заявив, що Україні потрібно щонайменше 100 тисяч 155-міліметрових снарядів щомісяця, щоб зменшити дефіцит на полі бою.

 

У середу країни ЄС все ще сперечалися щодо остаточної угоди щодо закупівлі достатньої кількості снарядів для України.

 

Початкова пропозиція передбачала виділення 1 мільярда євро із бюджету ЄС для відшкодування видатків країнам-членам, які можуть негайно передати Україні боєприпаси зі своїх запасів.

 

Ще 1 мільярд євро з фінансової скарбниці блоку буде використано для спільної закупівлі нових боєприпасів на відкритому ринку, сподіваючись на те, що великі замовлення означатимуть нижчу ціну за снаряд.

 

Британія та інші союзники НАТО, які не є членами ЄС, приватно висловлювали занепокоєння, що централізовані закупівлі озброєнь Брюсселем можуть створити бюрократичні бар'єри в Альянсі та загрожувати оперативній сумісності.

 

Подібні побоювання були висловлені під час переговорів ЄС щодо спільних закупівель, але Франція, як то кажуть, відмовилася відступити на тій підставі, що вона прагне більшої "стратегічної автономії" для ЄС.

 

Греція та Кіпр, за словами джерела, підтримали пропозицію Франції не допускати до участі у схемі закупівель компанії з країн, які не є членами ЄС, щоб не допустити турецькі фірми до участі у тендерах на одержання контрактів.

 

Норвегія може стати єдиною країною, яка не входить до ЄС, якій дозволено виробляти боєприпаси для цієї схеми, оскільки вона є членом Європейського оборонного агентства, яке координуватиме закупівлі.

Остаточна угода має бути підписана пізніше цього місяця на саміті у Брюсселі.

 

Як повідомлялося, ЄС може використати короткостроковий інструмент спільних закупівель зброї з бюджетом у 500 мільйонів євро для прискорення промислового виробництва необхідних Україні 155-міліметрових боєприпасів.

 

Нагадаємо, 8 березня у Стокгольмі міністри оборони країн ЄС домовилися прискорити постачання артилерійських снарядів та закупити більше боєприпасів для допомоги Україні, але ще мають вирішити, як втілити ці плани в життя.