Вищий антикорупційний суд не обрав запобіжний захід нардепу Дмитру Ісаєнку

Вищий антикорупційний суд не обрав запобіжний захід нардепу Дмитру Ісаєнку

Вищий антикорупційний суд почав слухати клопотання САП про обрання запобіжного заходу підозрюваному у спробі незаконно заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату нардепа Дмитру Ісаєнку та відклав розгляд справи.

 

Як пише Судова газета, під час засідання 15 березня прокурор зачитав частину обвинувального акту. За версією слідства Ісаєнко прагнув отримати ділянку, яка належить будівельному комбінату парламенту під забудову. З цією метою він залучив групу осіб (за словами прокурора, наразі у «справі Ісаєнка» повідомлено про підозру 4 особам) та розробив схему, спрямовану на забудову ділянки, що належить комбінату.

 

Для легалізації схеми розроблено план розвитку підприємства. Одним із варіантів розвитку, згідно з цим планом, передбачав зміну цільового призначення земельної ділянки, що належить підприємству та «списання нерухомого майна». Ділянку планувалося отримати за заниженою вартістю.

 

Також прокурор навів фрагменти протоколів негласних розшукових дій. В одному з них, за версією слідства, фігурує Дмитро Ісаєнко, якого іншу особу називає Дмитро Валерійович.

 

Зі свого боку, адвокати Ісаєнка регулярно називали докази звинувачення припущеннями. Зокрема, реагуючи на те, що у протоколі фігурує фізична особа Дмитро Валерійович, один із захисників зауважив:

 

«Однак звідки нам відомо, що це Ісаєнко», - наголосив один із захисників.

 

Інший захисник зазначив, що зміст протоколів про НРРД суперечить один одному.

 

Щодо стратегічного плану, то захисник депутата зазначив, що на ньому стоїть підпис Володимира Слішинського (екс-першого заступника керівника апарату парламенту). Він також додав, що фінансове становище комбінату було плачевним.

 

«Заборгованість із зарплати 4 мільйони гривень… Не велася претензійна робота щодо дебіторської заборгованості», - наголосив він.

 

Захисник додав, що на ділянці комбінату справді планувалося домобудування та частину квартир планували передати працівникам Апарату Верховної Ради.

 

"Що в цьому злочинного", - поцікавився адвокат.

 

У результаті суд відклав розгляд клопотання.

 

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру народного депутата групи «Відновлення України» Дмитра Ісаєнка у спробі незаконно заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату.

 

За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався Держбудкомбінат, щоб надалі збудувати там житловий комплекс. З цією метою він вступив у змову із працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.

 

Ексдиректор ДП усупереч закону та без погодження парламенту провів аукціон для укладання інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. У укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн. грн.Водночас, як встановили НАБУ та САП, реальна вартість ділянки та майна становила понад 525 млн грн.

 

Згодом підозрювані планували знести будівлі та знищити майно комбінату нібито через їхню застарілу та несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ та САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.





Вищий антикорупційний суд почав слухати клопотання САП про обрання запобіжного заходу підозрюваному у спробі незаконно заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату нардепа Дмитру Ісаєнку та відклав розгляд справи.

 

Як пише Судова газета, під час засідання 15 березня прокурор зачитав частину обвинувального акту. За версією слідства Ісаєнко прагнув отримати ділянку, яка належить будівельному комбінату парламенту під забудову. З цією метою він залучив групу осіб (за словами прокурора, наразі у «справі Ісаєнка» повідомлено про підозру 4 особам) та розробив схему, спрямовану на забудову ділянки, що належить комбінату.

 

Для легалізації схеми розроблено план розвитку підприємства. Одним із варіантів розвитку, згідно з цим планом, передбачав зміну цільового призначення земельної ділянки, що належить підприємству та «списання нерухомого майна». Ділянку планувалося отримати за заниженою вартістю.

 

Також прокурор навів фрагменти протоколів негласних розшукових дій. В одному з них, за версією слідства, фігурує Дмитро Ісаєнко, якого іншу особу називає Дмитро Валерійович.

 

Зі свого боку, адвокати Ісаєнка регулярно називали докази звинувачення припущеннями. Зокрема, реагуючи на те, що у протоколі фігурує фізична особа Дмитро Валерійович, один із захисників зауважив:

 

«Однак звідки нам відомо, що це Ісаєнко», - наголосив один із захисників.

 

Інший захисник зазначив, що зміст протоколів про НРРД суперечить один одному.

 

Щодо стратегічного плану, то захисник депутата зазначив, що на ньому стоїть підпис Володимира Слішинського (екс-першого заступника керівника апарату парламенту). Він також додав, що фінансове становище комбінату було плачевним.

 

«Заборгованість із зарплати 4 мільйони гривень… Не велася претензійна робота щодо дебіторської заборгованості», - наголосив він.

 

Захисник додав, що на ділянці комбінату справді планувалося домобудування та частину квартир планували передати працівникам Апарату Верховної Ради.

 

"Що в цьому злочинного", - поцікавився адвокат.

 

У результаті суд відклав розгляд клопотання.

 

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру народного депутата групи «Відновлення України» Дмитра Ісаєнка у спробі незаконно заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату.

 

За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався Держбудкомбінат, щоб надалі збудувати там житловий комплекс. З цією метою він вступив у змову із працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.

 

Ексдиректор ДП усупереч закону та без погодження парламенту провів аукціон для укладання інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. У укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн. грн.Водночас, як встановили НАБУ та САП, реальна вартість ділянки та майна становила понад 525 млн грн.

 

Згодом підозрювані планували знести будівлі та знищити майно комбінату нібито через їхню застарілу та несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ та САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.