Щороку 26 квітня в Україні та світі згадують трагедію на Чорнобильській АЕС і подвиг ліквідаторів аварії. З того часу минуло вже 37 років, але ядерна небезпека не зникла. ЧАЕС знову опинилася під загрозою катастрофи – цього разу через російських загарбників.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції сталася в ніч на 26 квітня 1986 року під час планових випробувань на 4-му енергоблоці. Після різкого стрибка потужності стався вибух, в результаті було зруйновано атомний реактор і почалася сильна пожежа.
У повітря піднялася хмара радіоактивних речовин, яка накрила значні території України, Білорусі, частину Росії та країн Європи. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) аварії на ЧАЕС надали найвищий – 7-й рівень небезпеки.
Проте про серйозність наслідків катастрофи стало відомо не одразу. Радянські керівники у перші дні намагалися приховати аварію не лише від інших країн, а й від громадян Союзу.
Евакуацію жителів міста Прип'ять, що знаходилося найближче до епіцентру вибуху, оголосили лише за добу. Потім ще три дні з небезпечної зони вивозили мешканців селищ за 10 км від місця аварії. У Києві, на який рухалася хмара радіоактивного пилу, відбулися масові першотравневі демонстрації.
Подробиці того, що сталося, розповів глава СРСР Михайло Горбачов у своєму зверненні до громадян лише 14 травня.
Роботи з ліквідації аварії почалися з гасіння осередків займання. У перші дні пожежу гасили з вертольотів, скидаючи на зруйнований реактор спеціальну суміш, щоб запобігти нагріванню та знизити радіоактивні викиди.
Пізніше виникла загроза радіоактивного зараження ґрунту та ґрунтових вод. Щоб уникнути цього, під реактором прорили тунель і побудували стіну на 30 метрів.
Ліквідація тривала до 1987 року. За цей час над зруйнованим 4-м енергоблоком було збудовано захисний "саркофаг".
Станцію було повністю зупинено в 2000 році, а у 2019 в експлуатацію ввели новий захисний конфайнмент над "саркофагом" – арку "Укриття-2".
Загалом у роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС взяло участь близько 240 тисяч осіб. Багато хто з ліквідаторів приніс у жертву здоров'я та життя у боротьбі з "невидимим ворогом" – радіацією.
Досі точна кількість загиблих від катастрофи невідома. Першими загинули двоє працівників, які перебували на станції в момент вибуху, та пожежники, які гасили займання без засобів радіаційного захисту.
Від променевої хвороби померла 31 людина протягом 3-х місяців після трагедії. У наступні роки від наслідків радіоактивного впливу загинуло від 60 до 80 осіб, а 134 людини перенесли променеву хворобу.
За даними Greenpeace та міжнародної організації "Лікарі проти ядерної війни", в результаті аварії та від її наслідків могло постраждати до 600 тисяч осіб. Медичні дослідження свідчать про зростання випадків онкозахворювань у Європі після трагедії, серед яких рак щитовидної залози, лейкемія.
Після аварії радіацією було заражено 200 тис. кв. км, 70% з них – території України, Білорусі та Росії. Близько 5 млн га земель стали непридатними для сільського господарства, а на 30 км навколо АЕС було створено Зону відчуження.
Нова загроза на Чорнобильській АЕС виникла з першого дня повномасштабного вторгнення РФ.
Увечері 24 лютого 2022 стало відомо про захоплення станції російськими військами, які зайшли в Україну з території Білорусі. Вони використовували ЧАЕС як власну базу, розміщували там техніку. Працівники АЕС та військові Нацгвардії опинилися в заручниках у окупантів.
Як розповів голова Державного агентства України з управління Зоною відчуження Євген Крамаренко, росіяни планували захопити атомну електростанцію на тривалий період. На самому початку окупації на ЧАЕС прибули співробітники "Росатому", які мали стати "новим керівництвом".
Через обстріл 9 березня станцію було повністю знеструмлено. Електроживлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, подавалося через дизель-генератори.
"Укренерго" відновило зовнішнє енергопостачання, але згодом обстріл повторювався ще кілька разів. 11 березня з'явилася інформація щодо підготовки росіянами теракту на станції.
Через три тижні окупації персонал АЕС вдалося частково евакуювати. Натомість для підтримки роботи станції прибуло 46 добровольців із числа співробітників.
31 березня російські окупанти залишили Чорнобиль під тиском ЗСУ. При цьому не обійшлося без мародерства.
Сума збитків оцінюється в 135 млн доларів. Військові РФ викрали або знищили близько 698 комп'ютерів, 344 авто, 1500 дозиметрів радіації та практично всі засоби пожежогасіння, які були на ЧАЕС.
2 квітня 2022 року над ЧАЕС знову було піднято український прапор. Нацгвардія взяла станцію під охорону. Також було відновлено прямий зв'язок з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), який перервався 10 березня.
У лютому цього року експерти Агентства з атомної енергетики провели чергову інспекцію ЧАЕС, у ході якої не виявили порушень.
Як повідомив очільник Нацполіції Київської області Андрій Нєбитов, у зоні ЧАЕС вже встановлено засоби відеоспостереження, які дозволяють цілодобово спостерігати за будь-якими пересуваннями на значній дистанції. Також використовуються спеціальні звукові датчики та камери, здатні виявляти об'єкти на кшталт безпілотників чи ракет та сповіщати про них сили ППО.
Однак в умовах війни та постійної загрози російських ракетних атак Чорнобильська атомна станція все ще залишається в небезпеці.
